Індивідуалізована вентиляція з контрольованим потоком (FCV) порівняно з вентиляцією з контрольованим тиском (PCV) у кардіохірургії: рандомізоване контрольоване дослідження
Індивідуалізована вентиляція з контрольованим потоком (FCV) немає переваг перед вентиляцією з контрольованим тиском (PCV) у кардіохірургії. Висновок доводять автори рандомізованого контрольованого дослідження, результати якого представлені в Anesthesiology (1).
Пацієнти, яким забезпечують кардіохірургічні втручання з використанням апарата штучного кровообігу, мають збільшений ризик періопераційного ураження легень і гіперзапального стану, пов’язаного з післяопераційними ускладненнями. Автори перевірили гіпотезу, що вентиляція з контрольованим потоком (FCV) зменшує запальний стимул порівняно з традиційною вентиляцією з контрольованим тиском (PCV) у цій когорті пацієнтів. FCV має унікальну властивість контролювати потік у дихальних шляхах як під час вдиху, так і видиху, що потенційно дозволяє зменшити механічну потужність інвазивної вентиляції.
Методи:
У цьому одноцентровому рандомізованому контрольованому дослідженні 140 дорослих пацієнтів, яким виконували кардіохірургічні операції з використанням штучного кровообігу, були рандомізовані у співвідношенні 1:1 до груп FCV або PCV у період з 10 серпня 2020 року по 16 листопада 2022 року. Учасники періопераційно отримували або індивідуалізовану FCV з підбором ПТКВ (PEEP) і driving pressure (ΔP) за комплаєнсом, або PCV із таким самим принципом підбору при дихальних об’ємах 6–8 мл/кг ідеальної маси тіла. Первинною кінцевою точкою був рівень інтерлейкіну-8 (IL-8) у плазмі через 6 годин після штучного кровообігу. Дослідницькі вторинні кінцеві точки включали частоту післяопераційних легеневих і позалегеневих ускладнень, а також тривалість госпіталізації.
Результати:
Медіанні післяопераційні рівні IL-8 не відрізнялися статистично значуще між групами FCV і PCV (FCV: 3,08 проти PCV: 3,60; β = 0,08 пг/мл; 95% ДІ від -0,17 до 0,33; P = 0,573). Значення ΔP і дихального об’єму були вищими в групі FCV, однак FCV забезпечувала нижчу частоту дихання і менший хвилинний об’єм, необхідний для досягнення нормокапнії. У результаті застосування FCV зменшило періопераційну механічну потужність вентиляції на 55%. Після FCV спостерігалася нижча частота окремих післяопераційних легеневих ускладнень (наприклад, підтверджена пневмонія, помірна та тяжка гіпоксемія), а також будь-яких позалегеневих ускладнень, і коротша тривалість госпіталізації.
Висновки:
FCV не зменшувала концентрацію IL-8 у плазмі у визначену точку часу через 6 годин після штучного кровообігу. Проте зменшення механічної потужності при індивідуалізованому застосуванні FCV та результати дослідницьких вторинних кінцевих точок обґрунтовують доцільність подальших досліджень.
Take-home message:
1. Відсутність модифікації ранньої запальної відповіді:
Індивідуалізована FCV не продемонструвала здатності зменшувати рівень IL-8 у плазмі через 6 годин після штучного кровообігу, що не підтверджує її перевагу щодо ранньої системної запальної активації.
2. Відокремлення driving-pressure та ушкодження легень:
Вищі значення driving pressure у групі FCV не асоціювалися з погіршенням клінічних результатів, що ставіть під суменів валідність ΔP як ізольованого сурогатного маркера вентилятор-індукованого ушкодження легень.
3. Пріоритет інтегрального енергетичного навантаження:
Суттєве зниження механічної потужності при FCV вказує на ключову роль сумарного енергетичного навантаження (energy load) як детермінанти вентилятор-індукованого ушкодження легень, порівняно з окремими тисковими або об’ємними параметрами.
4. Фізіологічна перебудова вентиляційного патерну:
FCV забезпечує нормокапнію за умов нижчої частоти дихання та меншого хвилинного об’єму, що відображає більш ефективний розподіл вентиляції та потенційне зменшення циклічної деформації альвеол.
5. Клінічні сигнали ефективності поза первинною кінцевою точкою:
Зниження частоти легеневих і позалегеневих ускладнень та скорочення тривалості госпіталізації формують узгоджений, хоча й дослідницький, сигнал на користь клінічної релевантності FCV.
6. Імплікації для подальших досліджень:
Результати обґрунтовують необхідність перегляду концептуальних моделей вентилятор-індукованого ушкодження легень з акцентом на механічну потужність як інтегральний показник та потребують підтвердження у великих рандомізованих дослідженнях із клінічно значущими кінцевими точками.
Деталізація - на навчальних циклах з ШВЛ далі
Проф. Біляєв А.В.
